Проблеми діагностики гепатиту С

Достатньо часто тест-системи на виявлення антитіл гепатиту С можуть видати хибно-

позитиний або хибно-негативний результат. Тому, якщо були виявлені серологічні

(антитіла) маркери гепатиту С, але в ПЛР не було виявлено вірусу гепатиту С, реко-

мендується повторне проведення ПЛР в іншій лабораторії. Лікарі досить часто при-

значають здачу аналізу в двох різних лабораторіях.

Інша проблема — потрапляння в так зване серологічне вікно — антитіл ще немає,

але людина вже хвора і це можна виявити шляхом перевірки на ПЛР. Приводом до

призначення ПЛР можуть стати виражені симптоми гепатиту (що буває досить рідко),

підвищені АЛТ, АСТ, контакт з хворою людиною та її кров'ю, переливання крові та її

компонентів, операції, медичні маніпуляції тощо.

На практиці досить часто виходить так, що лікарі, отримавши позитивний результат

на антитіла до ВГС, діагностують гепатит лише за наявності виключно серологічних

маркерів ВГС, і не пропонують пацієнту проведення ПЛР для подальшої діагностики.

Тільки при позитивному ПЛР можна говорити про діагноз гепатит С.

Подальша діагностика спрямована на вибір найоптимальнішої схеми лікування і на-

ступним кроком є призначення аналізу на визначення генотипу вірусу. На жаль, до-

сить часто, після постановки діагнозу на основі ПЛР лікар не відправляє хворого на

генотипування вірусу гепатиту С.

Одна з типових помилок лікарів — призначення ПЛР кількісного та аналізу на визна-

чення генотипу ВГС до отримання якісного позитивного результату ПЛР, що призво-

дить до зайвих витрат коштів пацієнта.

Інколи лікарі також розпочинають лікування без проведення всіх додаткових дослі-

джень, що може призвести до виникнення непередбачених ускладнень під час анти-

вірусної терапії та призвести до неефективності лікування.

Джерело: http://hepatit.org.ua