пʼятниця, 28 вересня 2012 р.

Партія гепатиту С


Політичні партії продовжують змагання за мізки та серця виборців. Хтось пропонує розбивати стіни, інші прагнуть взяти "впередом" відомих облич чи власним мега об'єднанням. Ще одні розповідають про абстрактне покращення, а інші обіцяють посадити винуватих у всіх бідах. Карнавал з присмаком цирку та сюрру.
Що мені – пересічному виборцю - з того?
В той же час в Україні у громадян є реальні проблеми, і одна з них - захворюваність на гепатит С. В цьому «ЄВРО» ми перемогли всіх, бо у нашій країні темпи поширення вірусу найвищі. І це не абстрактні цифри захворюваності у бадьорих звітах Міністерства охорони здоров'я, а цілком конкретні українці, які хочуть жити. І їх багато. Найцікавіше - гепатит С виліковний. Проте для більшості людей сучасний курс лікування недоступний, адже 16 000$ - чималі гроші.
І до чого тут політика і вибори? Адже це реальна соціальна проблема, а політика у нас - це «боротьба з вітряками» за преференції для власного бізнесу, паблісіті у «савікашустера» та особисту недоторканність.
Але є одна ідея, як поєднати бажання кандидитів потрапити у касту недоторканних з реальною потребою українців: партія гепатиту С. Що, звучить не той-во? Дочитайте ж до кінця.
Спочатку треба «створити електорат» (проблема вже є, просто вона неактуальна в силу недообстеженості) - тобто виборці мають зрозуміти, що вони хворі та потребують лікування. Отож, на першому етапі необхідно таки запровадити доступну діагностику та паралельно починати інформувати громадян про небезпеку "лагідного німого вбивці" (даруйте за штамп, але так називають гепатит С, і недарма). Добре, проблема є, і принаймні більшість з 1,2 млн громадян прагнуть її позбутися.
Тепер можна і обіцяти - що і так у політиків гарно виходить. "Якщо наша політична сила потрапить у парламент - ми зобов'язуємося прийняти Державну програму з лікування гепатиту С в Україні!". Чи проголосують особисто зацікавлені? Думаю, так.
Потім доведеться у парламенті та уряді щось робити. Може, таки й прийняти ту Державну програму, та почати лікувати принаймні тих хворих, які негайно потребують лікування, дітей, а також медиків, які отримали вірус через професійну діяльність. А може, навіть провести переговори з виробниками ліків щодо зменшення їх ціни при купівлі великих обсягів. А також піар! А потім ще піар!
За цими турботами швидко спливуть 4 роки каденції. Можна буде звітувати та обіцяти нові перемоги для блага виборців.  
Звісно, це умовні стадії можливої кампанії, але суть зрозуміла: обіцянки мають бути тісно переплетені з реальними діями, і на кожній наступній стадії потрібно робити все більше і більше. Також ідея легко адаптується до мажоритарки, але краще, мабуть, реалізувати її в місті, аніж сільському окрузі.
Скажете - маячня? Можливо. Проте, колись і в космос не літали, і запалення легень не лікували. А якщо раптом комусь з політиків, окрім традиційних абстрактних "бла-бла-бла", захочеться зробити щось корисне для людей, які все ще голосують? Тоді вони можуть вільно взяти цю ідею, адаптувати та користуватися.
І ще - дізнатися, чи не є ви «електоратом» такого безсумнівно перспективного проекту, можна у будь-якій нормальній приватній лабораторії: всього 50 гривень - і результат на руках. А в липні цього року безкоштовно тестували всіх бажаючих по Україні - оцініть “прекрасні” і красномовні результати на інфографіці. 
Не бійтесь, на цей раз це була акція громадських організацій - політичні партії наразі займаються більш важливими справами. Їм ніколи - вони про країну думають.
Ярослав Гордієвич, 
hepatit.org.ua, спеціально для Infoporn.
P.S. Дякую всім, хто з 2007 року докладав зусиль з «грюкання до дверей» держави. А також тим, хто вже не з нами.